Нижче ви можете переглянути результати роботи учасників квесту
Цитати з твору, відібрані Адміністратором, на сторінці книги на сайті readrate.com можна переглянути за посиланням
Біографи
Карта міст України, де побував Адам Міцкевич
А. Міцкевич оспівав такі місця:
- Байдари - долина, якою в'їжджають на південний берег Криму («Байдари», «Пілігрим»); - Алушта («Алушта вдень», «Алушта вночі»);
Словник – покажчик українських перекладачів творів А.Міцкевича
Балади
Лілеї. Переклад А.Малишка
Музика. Переклад П.Науменка
Пані Твардовська. Переклад М.Рильського
Повернення батька. Переклад І.Озаркевича, Павлина Свєнціцького, «Чумацькі діти» П.Куліша є адаптованим перекладом.
Пролісок. Переклад М.Пригари
Світязь. Переклад М.Пригари
Світязянка. Переклад М.Пригари
Рибка. Переклад М.Рильського
Русалка.Переклад П.Куліша
"Твардоський" П.Гулак-Артемовського (в оригіналі "Pani Twardowska'', адаптований переклад)
Химери.Переклад П.Куліша
Чати. Переклад М.Рильського, Михайла Старицького (також «Сон», «До Німана», «Спомин», «Мазунятко», «До Сули»)
А. Міцкевича на окремі твори Т Шевченка
Переклад Л. Боровиковського
Переклад М. Зерова
Переклад М.Рильського
Переклад Бориса Тена
Переклад О.Шпигоцького
Переклад Івана Гушалевича (сонети «Аккерманські степи» та «Буря»)
Поеми
Гражина. Переклад М.Терещенка
Конрад Валенрод. Переклад М.Рильського, уривки - Л.Боровиковський, "З поеми "Конрад Валленрод" - Леся Українка
Пан Тадеуш. Переклад М.Рильського, Кузьми Волинця (Михайла Тризни Яцковського), М.Бажана
Вірші різних років
Два слова. Переклад М.Бажана
До М…(Марилі). Переклад П.Тичини
Матрос. Переклад А.Малишка
На грецьку кімнату. Переклад О.Новицького
Ода до молодості. Переклад Д.Павличка
Ордонова редута. Переклад І.Франка
Плавець («О, море життьове!»). Переклад Б.Тена
Непевність. Переклад Л.Первомайського
Схід і Північ. Переклад Т.Масенка
Фарис. Переклад Д.Паламарчука
Фарис, Ода до юності. Переклад О. Навроцького (ще 39 поезій - лише рукописи)
До збірки "Вибрані твори ред. М.Рильського увійшли 3 переклади М.Лукаша.
А. Міцкевич мав вплив на окремі твори Т.Шевченка (типологічні паралелі на рівні змісту і форми «Причинної», «Тополі», «Русалки» Шевченка та «Світязянки», «Рибки» Міцкевича).
І. Франко пише, що «зразки і імпульси до своїх політичних поем 1843- 1847 рр. («Сон», «Кавказ», «Суботів», «Великийльох») міг він (Шевченко — В. М.) знайти далеко скоріше у Міцкевича в «Дзядах», «Валленроді», «Петербурзі», ніж у будь-якого з російський поетів».
Також перекладали І. Франко, І.Драч та В.Сосюра.
Збирачі фольклору
Легенди озера Світязь
На Волині протягом багатьох століть з покоління в покоління передаються легенди і оповіді про Шацькі озера. Найцікавішою з них є розповідь про чаклуна. Одного разу повз луки, на яких діти пасли худобу, проходив старий. З пастухами був собака, який відразу напав на діда і почав голосно гавкати. Молодшим дітям ситуація видалася кумедною, тому вони щосили реготали, а ось старші за віком хлопчик і дівчинка спробували відігнати пса від старого. Потім чаклун покликав з собою молодших пастушків і привів їх до величезного валуна. Без зусиль він підійняв його києм, і звідти ринула вода, діти відразу ж потонули. Саме так утворилося озеро Світязь. Старших хлопчика і дівчинку старий повів з собою, але заборонив їм озиратися. Шлях був вже практично пройдений, але діти не стерпіли і обернулися. В ту ж мить вони перетворилися на липу і явора. Саме так переказ пояснює появу лісистого острова на озері.
Існує переказ, в якому говориться, що колись зацікавився озером місцевий пан. Він наказав селянам прорити два канали, щоб спустити з озера воду. Але вона так стрімко пішла по каналах, що затопила кілька будинків у селі.А пану після цього приснився сон, що прийшла до нього в образі дівчини Світязь і, грізно глянувши на нього , сказала, що якщо він не залишить своєї затії , то озеро розіллється і затопить все навколо на сім миль. Пан злякався , і канали були засипані.
Сліди тих каналів є і зараз.Але інтерес до того, звідки надходить в озеро вода і куди вона йде , не залишив пана. За його наказом зловили трьох щук, окільцювали і пустили в озеро. На кільцях було написано : хто зловить щуку , повинен запросити пана на обід. Звичайно , не обід цікавив його.Минув деякий час , і дві щуки були спіймані : одна в Озеранах , біля Новоельні , інша - в Колдичевському озері під Барановичами . Так пан дізнався про підземні джерела , які пов'язують озеро Світязь з іншими озерами.
Слід Витязя
З давніх татарських часів стала полонянкою вродлива дівчина. Був у неї коханий - хоробрий витязь. Кинувся він її визволяти, вихопив з ворожих рук, підняв на сідло і помчали удвох у шацькі ліси. А орда - за ними. Ось-ось, здається, наступить на п'яти. Раптом перед втікачами розлилося озеро. Що вдієш - вирішили перепливати. Посадив хлопець наречену у сідло, коня за гриву - й пірнули у хвилі. Та посеред озера на глибині кінь почав тонути. Ще б трохи й поглинула б усіх блакитна стихія. Врешті змилостивилась рідна земля над любов'ю і мужністю, піднялася з води островом. Побачили те диво татари - не зупинились, зладнали плоти й попливли вперед. Ступили на сушу і здивувалися: живої душі тут не застали, тільки два дерева виросло - липа і явір. Липа - слід нареченої, а явір - витязя, Отак, кажуть, і пішло від "слід Витязя" - Світязь.
На місці озера Світязь було місто. Тут проживав багатий князь, в якого була дочка Світлана і було багато слуг. З одним із слуг Світлана покохалась. Світлана була багатою, а слуга, звичайно, був із бідної сім'ї. Вони покохались таємно. Незабаром у них народилась дитина. Коли князь дізнався, хто батько його внука, він прокляв свою дочку і вигнав із дому. Вона взяла дитину на руки і, попрощавшись з рідною батьківською хатою, пішла на околицю міста і почала гірко плакати. Звичайно, Світлана своєю красою вражала кожного, а особливо - юнаків. Цією дорогою проїжджав молодий князь Вітязь. Побачивши дівчину, що плаче, з дитиною на руках, зацікавився нею і її долею. Він хотів поговорити, але вона не вступала з ним у розмову. Тоді він ще більше зацікавився і приїздив на це місце щоранку, щоб подивитися на неї. Так продовжувалося довго. З цих дівчачих сліз утворилося озеро. Світлана продовжувала сидіти на березі і плакати, а князь все їздив. Врешті вона з ним заговорила. Він вже їй подобався своєю добротою, простотою і відданістю, і вона покохала його. В честь того, що Світлана знайшла своє щастя в юнакові під іменем Вітязь, це озеро було назване Світязь.
Дослідник шацького краю О.І. Демедюк вважає, що первісна назва Світязя може означати "Свят-озеро". Вона ототожнена з язичницьким богом, володарем світу, Світовидом, "яко свят є(зь)" ("Велесова книга"), - і може нараховувати п'ять з половиною тисяч років, або навіть і більше. Підтвердженням цьому є діалектична форма назви: Свєтязь. Мешканці села до сих пір так називають і село, і озеро.
Місцеві легенди теж пов’язують назву озера з цим словосполученням. Поранений та знесилений у битві князь-витязь заблукав у величезному дрімучому лісі. Він пробирався майже непрохідними хащами, шукаючи виходу. Уже майже втративши надію, знесилений, він вийшов на берег величезного і прекрасного озера. "Свєт язь!" (бачу світло)- вигукнув він від щастя.
Олексій Демедюк припускає, що у древні готсько-варязькі часи на острові, який знаходиться посеред озера Світязь, міг стояти навігаційний маяк або княжий стовп (міні-фортеця) "дон-джон". Його могли збудувати римляни чи готи, у крайньому випадку - варяги, які бували в наших краях і були дуже вправними мореплавцями. Адже якщо підняти рівень води хоча б на півтора-два метри, то майже всі озера з’єднаються в одне з виходом, через річки Прип’ять та Буг, до моря. І це буде ота сама літописна Лодомерія. Коли маяк світився вночі, то виходило: Свєт язь (бачу світло).
Вчені назву озера виводять від давнього ісландського слова, що означає "біле озеро", "світло", інші - від литовського слова, що означає "ранок".
Світязь багатий на легенди, і кожна з них несе своє пояснення назві: то чисті, світлі дівочі сльози за загиблим коханим створили озеро, то, рятуючи свое місто від ворога, княжна Світлана ублагала бога заховати його під землю.
« фольклорні образи-символи у баладі «Світязь»
Дослідники
характеристика озера Світязь як водного географічного об’єкта
1.Розміри
2.Розташування
3.Походження
1) Площа Світязя становить 2622 га, довжина — 9225 м, ширина — 4000 м, максимальна глибина — 58,4 м, середня глибина — 6,9 м, а над підвищенням посередині дна озера глибина становить 1-2 м.
Об'єм - 0,18 км3
2) Розташоване в межах Шацького району Волинської області. Належить до групи Шацьких озер, що у межиріччі Прип'яті й Західного Бугу, поблизу смт Шацьк, на території Шацького національного природного парку (Волинське Полісся).
3)Серед учених немає єдиної думки щодо походження Світязю та інших Шацьких озер. Одні вважають, що після відступу Дніпровського льодовика понад 10 тис. років тому на Поліссі утворилося величезне водоймище. Льодовик з півночі підпирав його, не давши воді стікати вниз. Озера вважаються реліктами, тобто залишками цього гігантського водоймища, западини якої з часом поглибилися вимиванням вапняків підземними потоками.
Інші учені твердять, що озера мають виключно карстове походження. А поява глибоких западин, за цим припущенням, пов'язана з підняттям і опусканням окремих тектонічних блоків.
Воно живиться артезіанськими підкрейдовими водами, атмосферними опадами і поверхневим стоком. Притік підземних вод щороку в озеро становить 3,5 млн. м куб. Вода в озері чиста, прозора, за якістю найкраща від усіх озер України.